А ви знали?

А ви знали, що  29 червня весь світ відзначає день пошуків скарбів. Хто у дитинстві не мріяв знайти скарби або власноруч не закопував їх? А хто не любив чи любить до цих пір читати книги про шукачів скарбів. Невідомо хто засновник цього свята, але воно подобається  і дорослими і дітьми. Як правило, цього дня сім'ями збираються на природі, закопують скарб і малюють карту за якою можна його знайти. А ще сьогоднішнє свято - це привід згадати і перечитати цікаві книги, де сюжет крутиться навколо пошуків таємничих артефактів, старовинних скарбів і незвичайних скарбів.

Мрійник, загублений у небі.

 29 червня 1900 року народився  Антуан де Сент-Екзюпері — французький письменник, публіцист, льотчик, винахідник . Першій політ нащадок рицарів Грааля здійснив у дванадцять років. Навчався у коледжах Франції та Швейцарії, Паризькій Академії мистецтв. Його вабила література, але й небо не відпускало. 1943 року у Нью-Йорку  вийшов його "Маленький принц", власноруч ілюстрований  акварелями. І ось майже 80 років ми читаємо і перечитуємо найдобрішу казку, яку полюбили в усьому світі. А ще  він  складав вірші, грав на скрипці, малював, був мрійником. Та найбільшою пристрастю француза було небо. Професійним льотчиком Антуан де Сент-Екзюпері став раніше, ніж відомим літератором. Однак, навіть у той час, коли письменництво дозволяло відмовитися від небезпечної професії – він не зміг. 30 липня 1944 року Сент-Екзюпері вилетів у свій останній політ і не повернувся. Його вважали  зниклим без вести. У 1988 році поблизу Марселя знайшли браслет письменника з вигравіруваним ім’ям подружжя, а у 2000 – частини літака, яким він керував. У 2008 році стало відомо, що причиною смерті письменника була атака німецького льотчика. Пілот ворожого авіасудна через роки публічно зізнався в цьому. Через 60 років після катастрофи були опубліковані фото з місця зіткнення.

А ви знали?

10 років тому (29 червня 2011) у місті Крістіанстаді (Швеція) відбулось урочисте відкриття пам’ятника українському гетьману Пилипу Орлику та меморіальної дошки на будинку, де на запрошення короля Швеції Карла ХІІ гетьман мешкав з родиною у 1716–1719 рр. Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України. Виготовила пам’ятник майстерня українських скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова за підтримки народного артиста України Богдана Бенюка та мецената Івана Омелянюка.

А ви любите читати?

 "Всюди шукав я спокою і в одному лише місці знайшов його — в кутку, з книгою", — Умберто Еко.

Із фонду нашої бібліотеки.

"Пор'ядна львівська пані" Люби Клименко — це красивий, елегантний і дотепний еротичний роман. Головна героїня  – сучасна інтелігентна жінка Пенелопа – живе у Львові і працює в архіві. Життя Пенелопи складається за звичною схемою "родина – робота". Все порядно, культурно, чемно і… нестерпно нудно. Втім, одного чудового дня все змінюється. До архіву приїжджає у відрядження молодий доктор наук Дмитро Остромирський. Зустріч героїв призводить до шалених пристрастей і божевільних вчинків...

 

Еріх Марія Ремарк.

 22 червня 1898 року народився Еріх Марія Ремарк – визначний німецький письменник. Він є і залишається одним з ключових письменників XX століття, видатний представник "втраченого покоління". Пізнавши гіркоту війни, безвихідь життя повоєнних емігрантів і тяжкість звичайної праці, Ремарк не зламався і вміло реалізував увесь набутий досвід у романах. Твори Е. М. Ремарка користувалися неймовірною популярністю у післявоєнні роки і сьогодні не менш популярні. Його персонажі — мужні фронтові офіцери, полонені концтаборів, які не втрачають надію, і знедолені мігранти. Книги Еріха Марії Ремарка справедливо вважаються найкращими творами минулого століття.

Франсуаза Саган.

 21 червня 1935 року народилася Франсуа́за Саґа́н, французька письменниця. За життя їй дали прізвисько "чарівний маленький монстр". Освіту здобула в найкращих релігійних навчальних закладах Франції. Навчалася в Сорбонні, але покинула університет заради письменницької праці. Перший роман "Добридень, смутку!" (1954) зробив її відомою в 19-річному віці. Згодом побачили світ її книги "Синці на душі", "Мемуари" та "З найліпшими побажаннями". З-поміж творів, написаних нею протягом 80 — 90-х років, варто відзначити такі: "Втрачений профіль", "Розстелене ліжко", "Сплячий пес", "Нерухома гроза", "Набридло терпіти", "Водяниста кров".  До 1991 року письменниця видала 22 романи, 2 збірки новел, 7 п'єс, 3 книги нарисів. Загалом літературний доробок авторки складає понад 40 романів і п'єс, багато з яких було екранізовано.

Філателістична виставка у бібліотеці.

18 червня 2021 року у Звенигородській публічній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського відбулась презентація пересувної філателістичної виставки "Останнім шляхом Кобзаря". Представник Черкаського земляцтва "Шевченків край" у м. Києві та Київського товариства філателістів Олександр Канівець став організатором пам’ятного міжнародного походу-реквієму "Останнім шляхом Кобзаря". Результатом походу стала збірка унікальних авторських конвертів, що день у день документували ходу організаторів погашенням художніх конвертів в населених пунктах на шляху перепоховання Кобзаря. Олександр Канівець з пересувною філателістичною виставкою відвідав уже біля 70 населених пунктів, охопивши майже всі області України. Матеріали виставки цікаві не лише поціновувачам філателістичної продукції, а й усім українцям, згуртованим навколо ім’я Великого Кобзаря. Вагомим доповненням експозиції є копія посмертної маски Т.Г. Шевченка. На презентацію виставки у бібліотеку завітали працівники виконкому Звенигородської міської ради,  краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка, члени клубу "Берегиня".

Учасники виставки вшанували пам'ять Великого Кобзаря українськими піснями під музичний супровід юного бандуриста, учня Звенигородської школи мистецтв Сергійка Ступака (викладач Чикаленко А.М.)

Директор бібліотеки Лариса Добровольська подякувала Олександру Канівцю за цікаву зустріч та подарувала на згадку про Звенигородщину книги місцевих авторів.

Поетичні рядки.

 Зоряне сяйво. Пізня година.

Вітер гуляє за руку з дощем.

Хмару, неначе маленьку дитину,

Ніжно колишуть під довгим плащем.

Люди гуляють. Місто чарує.

І парасолькових танців краса..

Хтось в переході кричить-галасує,

Світло в кімнаті, втомившись, згаса..

Десь музикант під гітару співає,

Пара закоханих, рідних людей

Холод дозволив її обійняти

І притулити до теплих грудей..

Зорі згасають. Місто без копій.

Сонце вкриває землю плющем.

Вітер дарує кохання і спокій

Тим, хто не проти гуляти з дощем..

автор: @lia_poems

До всесвітнього дня вітру.

 Знову вітер поміж вітами гуляє,

То шумить, то ніжну пісеньку шепоче,

Листя звеселіле лагідно торкає,

Вітами дерев заколисати хоче,

То здіймається у небо височенько,

Бавиться, літає, з хмарами гуляє.

Піджене одну до одної близенько,

Як зіллються, – зразу блискавка засяє,

Грім розкотисто і грізно загуркоче.

Ось дрібні з хмаринок сльози тихо ллються,

Листя, і траву, і квіти, й землю мочать, –

Вже рослини досхочу води нап’ються.

Я дивлюсь крізь скло на забавки природи,

І мене крилом самотність огортає

Дощової та слізливої погоди,

Ніби вітер, я – й нікого більш немає...

Дощ закінчився, природа спочиває,

Знов повітря пахне квітами і літом,

Бадьорить мене, легені наповняє

Свіжим і веселим тихим-тихим вітром.

Martsin Slavo