11 жовтня 2019 р.

Поетичні рядки.

Пора осіння. Шурхіт падолисту. 
Покрови час... Ще у старі віки 
Твою Покрову, Матінко Пречиста,
За щит собі обрали козаки. 
Коли ставало військо їх до бою,
 Над козаками був не тільки стяг: 
Твій о́браз був у кожного з собою, 
Що силу надавав їм для звитяг. 
Як довелося їм в лиху годину 
Зруйновану царем лишати Січ, 
Ікону узяли Твою єдину, 
Нічого більше не взяли опріч. 
На чужині, де вірять в Магометів,
 У час південних зоряних ночей
 Тобі молились потайки в наметі, 
Лилися сльози із Твоїх очей... 
Віки минули, та не згасла віра,
 Покрови храм - для Тебе, наче рай. 
Та знову йде орда чужинця-звіра
 На благодатний український край. 
Своїм святим могутнім Омофором
 Подай козацьким дітям захист знов. 
Хай начувається поганий ворог, 
Хай йде додому, звідкіля прийшов...
Тетяна ЛАВИНЮКОВА