18 лютого 2020 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Ніхто з митців не любить, коли його називають автором одного певного твору, написаного давно. Так, певне, почувається і Наталка Білоцерківець, найвідомішою поезією котрої є вірш “забуваються лінії запахи барви і звуки…” ( епіграфом  до нього є рядок “Я помру в Парижі в четвер увечері” Сесара Вальєхо). Цей справді-таки маленький шедевр має особливу історію й символіку, він став піснею гурту “Мертвий півень” -– уже з назвою “Ми помрем не в Парижі”. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі сьому збірку Наталки Білоцерківець “Ми помрем не в Парижі” до якої увійшли вірші з усіх її збірок:
"Балада про нескорених", 
"У країні мого серця", 
"Підземний вогонь", 
"Листопад", 
"Алергія", 
"Готель Централь". 
Це найповніше на сьогодні вибране авторки.