Сьогодні ми можемо, на жаль, дозволити собі недбалу поведінку з книгами - їх у нас безліч і в багатьох примірниках. В попередні ж епохи все було зовсім по-іншому. Книги виготовлялись в обмежених кількостях (зачасту в одиничних примірниках), а поява на світ хоча б однієї одиниці, потребувала багато часу і зусиль. Особливостями процесу появи книги визначалась і її ціна, яка була просто захмарною, адже матеріалом для книжок слугував пергамент. Робили його зі шкіри теляти, палітурку виготовляли з сап'янової шкіри. Оклад прикрашали золотом чи сріблом та у великій кількості дорогоцінними каміннями - алмазами, смарагдами, рубінами. Такі книги коштували дуже дорого і, цілком природно, виникала потреба боротьби з крадіями. Тому найцінніші книги приковували до місць їх зберігання ланцюгами. А в Україні практикувався інший, дуже оригінальний засіб - на полях книги чи на початку її писалося міцне закляття або лайка до того, хто захотів би цю книгу привласнити. Ось зразки таких записів:
"Хто хотів би віддалити цю книжку з цього місця, той буде мати зі мною справу перед Божим судом".
"Хай ця книга перебуває у цій церкві вічно, а хто її візьме, хай буде проклятий, хай буде засуджений на невгасимий вогонь і хай точить його невсипущий черв'як".
На одному рукописі XVIII ст. стояв навіть такий двовірш: "Хто би мав сю книгу красти, тому сім літ свині пасти".
