9 лютого 1942 року у Києві німці заарештували Олену Телігу та інших членів ОУН(М). У січні-лютому 1942 німці почали другу хвилю арештів українських націоналістів. Член Проводу ОУН Олег Ольжич фактично наказував Олені Телізі залишити Київ, приготувавши для цього необхідні документи. Проте Теліга очолювала тоді Спілку українських письменників і на 9 лютого у них була запланована зустріч. Гестапівці прийшли арештувати всіх членів Спілки, присутніх на зборах, втім, дозволили вийти тим, хто до неї не належить. Чоловік Олени – Михайло Теліга, який перебував на зборах, але письменником не був, відмовився вийти і пішов з дружиною на смерть. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб. 22 лютого їх було розстріляно в Бабиному Яру.
