#Поезія_народжена_війною

 Здається, краю вже нема зимі..
24-е ...Лютий..лютий..лютий...
Війна немає чисел , назви днів..
Тривога...Біль..І  будні..Будні..Будні..
І час застиг.. Чи,може ,зупинивсь ?
Вже літо, липень.. Тільки знову лютий..
Плюс тридцять у тінку....А на душі..
Мороз і холод від новин почутих
І моляться усі ...Хто й не моливсь...
В надії ,будуть все ж ,колись ,почуті
І будуть дні без втрат,без горя ,сліз..
Ще буде час ..Теперішній..Майбутній..
Господь почує...Скінчиться війна..
Молитва долетить високо в Небо..
І будуть пори року...І життя..
І рідні поруч...Все ,що людям треба..
Взято з Інтернету