Вже серпень… люди добрі, серпень…
А на душі зима й зима.
Лютневий холод, біль нестерпний…
Збирає урожай війна.
Вона гуляє між садками,
І у нескошеній траві
Збирає вбивчими руками
Невинні душі молоді.
Війна в житах, на сінокосах,
І в сонцем зморених містах.
Вона у наших зморшках, косах,
На наших втомлених вустах…
Зізнайся, світе: в тебе літо?..
І серпень в тебе без війни?..
В твоїх садах, теплом зігрітих,
Гуляють яблуневі сни…
Ми знаєм, світе… в тебе літо..
Розквітле, сонячне, як рай.
Ти десь у тихім надвечір‘ї
Хоча б на мить про нас згадай
Надія Ковальчук
