Краєзнавчий проект Володимира Хоменка

“Якби мене запитали, чи є на цій грішній землі твій ідеал журналіста, тобто така людина, яка за професійними якостям наближається до того узагальненого образу, в якому і висока журналістська майстерність, і інтелект, і невигойний біль за свій народ, і людяність і скромність, і одвічне невдоволення собою, і ще багато чого, то ні митті не вагаючись, я б відповів: Володимир Хоменко”

 Михайло Атаманюк

журналіст 

Володимир Хоменко народився 28 вересня 1935 року в селі Заліське Тальнівського району Черкаської області. Закінчив Дубенський культурно- освітній технікум на Рівненщині та Киїський університет імені Т.Шевченка. Працював у бібліотеках, Звенигородському краєзнавчому музеї, редакції газети “Шевченків край”. Лауреат премії імені Михайла Максимовича, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України. . Автор краєзнавчого проекту до якого увійшли книги : “Звенигородка”, “Звенигородське краєзнавство”, “Козацьке”, “Заліське”, “Земляки”, “Зона”, “Пам’ять”, “Була війна...” та інші. Про ці та інші книги В.Хоменка ви можете прочитати на нашому сайті у розділі “Творчість наших земляків”

Міфологічні основи у назвах міст і сіл.

Люди одвічно живуть з любов’ю до рідного краю, прославляють його священні величини, увіковічнюють їх у власних назвах. Доторкнутися душею й думкою до того духовно-історичного спадку, котрий увічнений предками, щоб відкрити святість і сутність їхнього мислення в пракореневих основах слів і назв, відчути у нашій рідній мові струмування єдності Неба і Землі, вічності Духу й Думки, які передаються із покоління в покоління допоможе читачеві стаття Вадима Мицика, етнографа, доктора філософії в галузі культорології, Почесного краєзнавця України “Міфологічні основи у назвах міст і сіл”

Стаття надрукована у журналі “Українська родина” 2/2016 (105). 

Освіта дорослих впродовж усього життя

7 червня у приміщення центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського відбулося виїздне засідання історико - краєзнавчого факультету Університету третього віку, що діє при Звенигородському будинку-інтертату для інвалідів та престарілих. Гості познайомилися з бібліотекою, її структурою, книжковими фондом, виставками та переглядами. Відвідали Інтернет-центр.

Засідання проходило у читальному залі у невимушеній обстановці, за чашкою чаю.

Завідуюча відділу обслуговування Гаркавенко О.Л. розповіла присутнім про родину Кримських. Саме Юхим Кримський був засновником першої публічної бібліотеки у Звенигородці, і його і’мя носить наша бібліотека сьогодні. Познайомила присутніх з книгою А.Кримського “Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного.”

Бібліограф ЦБ Сорока Г.А. підготувала  для гостей перегляд літератури з історії українського народного декоративного мистецтва, історії української ікони Х-ХХ ст., історії архітектурного мистецтва України.

На  засідання Університету був запрошений Василь Стрижиус - місцевий поет-лірик, автор дев’яти поетичних збірок та численних публікацій у вітчизняній періодиці. В ході зустрічі В.Стрижиус  розповів присутнім про своє дитинство, цікаву роботу на посаді директора меморіального музею-садиби В.М.Чорновола в с.Вільховець, презентував нову книгу “Поезії”, і звичайно читав свої вірші.

Привітав  бібліотечних гостей  сімейний колектив народної пісні Гаркавенків — Бондаренків.

 Особливе захоплення у присутніх викликав виступ наймолодшої учасниці колективу Анастасії Бондаренко.

На закінчення заходу координатор Університету третього віку Чорновіл Д.О. подякувала колективу бібліотеки за сприяння та практичну допомогу в реалізації програми історико - краєзнавчого факультету Університету  “Освіта дорослих впродовж усього життя”, висловила надію на подальше творче і плідне співробітництво у новому 2016-2017 навчальному році.

Перлина нашого фонду

Це унікальна книга. Підготовлена до друку ще в 1930 році праця академіка А.Кримського ”Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного. З географічною мапою та малюнками” так і не побачила масового читача. За окремими даними сучасників було два примірники макету видання. Один з них з авторськими правками академіка і висновком “виправити — друкувати” й підписом зберігається у Звенигородському районному краєзнавчому музеї.

Матеріали до даної книги збиралися більше 40 років. Вони узагальнюють етнографічні, лінгвістичні дослідження, опис селянського життя, побут географічного центру України, яким є Звенигородщина.  Вражає скрупульозність відбору  розміщеного в книзі матеріалу, особистий контроль А.Кримського за правильністю  викладених записів.

Академік розподілив своє видання на три взаємопов’язані складові :

- опис селянського життя — буття;

- Звенигородський фольклор з його казками, оповіданнями й історичними переказами;

- лінгвістично-граматичні і діалектичні спостереження та досліди.

В книзі описується життя звенигородських селян, їх побут, виробництво. Викликають безсумнівний інтерес опис видів сільської праці, знарядь, реманенту, спостережень на врожай. Не менш вражаючими є описи одягу сільських мешканців, страв і напоїв, як приймали гостей, як оберігали себе від хвороб, висвітлюється природа прізвищ та прізвиськ.

Напрочуд колоритними є свідчення щодо здійснення правосуддя на селі. Чи не найгрунтовніше в книзі подано етнографічні записи. Це і сватання і весілля, а також родини, христини, поминки.

Цікавими і детально описаними є, так званий “баб’ячий календар”, осінь в повір’ях і звичаях, багата кутя і Різдво, колядування і колядки, щедрівки, Новий рік, голодна кутя та Ордань, од Стрітення до Великодня, Великодній тиждень. Оригінальними є записи веснянок та хороводів. Значну увагу А.Кримський приділяє записам обрядів зелених свят.

Чи не найголовнішим у запропонованій праці є збереження автентичної мови, діалектизмів, які притаманні нашому регіону.  А.Кримський приходить до висновку, що Звенигородщина особливий регіон, який є носієм унікальної етнографічної та лінгвістичної джерельної бази. Водночас він (регіон)  мало досліджений, і, як вказує дослідник “не записано ані яких вірувань, ані чогось із, так званого, “народного календаря”, ані однієї казки, ані обрядової пісні”. Підготовлена до друку праця повинна була б заповнити цей пробіл.

Тільки в 2009 році за сприяння Черкаської обласної державної адміністрації було видано цю унікальну за своїм змістом працю.

Нарада бібліотечних працівників району

Одним з основних напрямків роботи центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського є робота з підвищення фахового рівня бібліотечного персоналу. Набуті на заняттях знання дають змогу працівникам бібліотек орієнтуватися в соціальних та виробничих умовах, закріплювати, розширювати та поглиблювати свій професійний кругозір. 

Так 25 травня 2016 року в  центральній районній бібліотеці ім. Ю. С. Кримського відбулася  нарада бібліотечних працівників на тему:  "Публічна бібліотека — інформаційний центр громади”. 

Про розвиток сільських бібліотек у контексті сучасних проблем і перспектив щодо задоволення інформаційних та дозвіллєвих інтересів читачів, інноваційні форми і методи роботи серед користувачів йшлося у  виступі директора Звенигородської ЦБС Добровольської Лариси Михайлівни.  

Редактор відділу комплектування  ЦБ Надточій Валентина Дмитрівна надала консультацію з питань формування використання та збереження бібліотечних фондів. 

Цікавий огляд періодичних видань для дітей провела заступник директора по роботі з дітьми  Білан Олена Павлівна, яка у своєму виступі зазначила : “Світ преси для дітей різнобарвний і цікавий. Потрібно долучати дітей до перегляду та читання періодичних видань, адже  це  робить процес читання динамічним, спонукає до швидкого переключення уваги від однієї теми до іншої, розвиває пізнавальну сферу дитини”.

Давидчук Світлана Петрівна, бібліотекар юнацької кафедри ЦБ,  висвітлила питання щодо задоволення інформаційних потреб користувачів юнацького віку у публічних бібліотеках, а також поділилася враженнями від обласних курсів підвищення кваліфікації працівників юнацьких структурних підрозділів бібліотек області.  Перед бібліотекарями були поставлені конкретні завдання подальшого розвитку бібліотек та залучення юнацтва до книги та читання.

З положенням та умовами проведення обласного конкурсу "Бібліотека-2016: пошук, креативність, майстерність", організований Черкаським обласним відділенням УБА та КЗ “Обласна наукова бібліотека ім. Т.Г.Шевченка" бібліотечних працівників району ознайомила методист ЦБ Лещенко Оксана Іванівна.

Під час проведення наради відбулася зустріч сільських бібліотекарів з Вадимом Мициком, який  презентував свої нові   книги  “Незнищимість”, “Фольклористика Матвія Шестопала”, “Мудрі слова Матвія Шестопала”. Ці книги в дарунок від автора отримали всі бібліотеки системи.

Знайомство з бібліотекою

Книга – це один з головних засобів навчання, розвитку та душевної насолоди. Спілкування з книгою допомагає оволодіти  знаннями, прилучає до культурних надбань і цінностей народу, його звичаїв і традицій. І саме бібліотека учить читати систематично й осмислено , залучає  до читання книжок, пропагує книгу, розвиває художній  смак і самостійність суджень.  У зв’язку з цим бібліотека приділяє велику увагу пошуку активних форм пропаганди літератури, які забезпечать формування у юнацтва щоденної потреби в читанні книг, роботі з ними. Саме з цією метою 19 травня в центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського було організовано  пізнавально-оглядову екскурсію . До  бібліотеки завітали учні І курсу Звенигородського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів. 

Екскурсію провела завідуюча відділу обслуговування Гаркавенко Ольга Леонідівна, яка ознайомила  екскурсантів з книжковим фондом бібліотеки, провівши захоплюючу мандрівку книжковими виставками та тематичними переглядами, що представлені у відділі обслуговування. В ході екскурсії учні ознайомилися з  Інтернет - центром та правилами його користування. 

Для гостей бібліотеки, бібліограф Сорока Галина Анатоліївна,  провела бібліотечний урок “Бібліотека — скарбниця мудрості і знань”, на якому ознайомила присутніх з правилами користування бібліотекою  та книгою , розповіла як користуватися алфавітним, систематичним каталогами, познайомила з систематичною та краєзнавчою картотеками статей,  а також проінформувала про нові надходження літератури . Особливе захоплення викликав перегляд літератури з історії українського народного декоративного мистецтва, історії української ікони Х-ХХ ст., історії архітектурного мистецтва України. 

В рамках проведення Дня Європи в Україні бібліотекар відділу обслуговування Ольга Ярославівна Мазира провела інформаційну годину “Україна. Світ. Європа”, головною темою якої були особливості інтеграції України до Євросоюзу.

Звенигора: альманах поезії

Книжковий фонд нашої бібліотеки поповнився надзвичайно цікавою книгою “Звенигора: антологія поезії”. Книга побачила світ у Київському видавництві “АртЕКОНОМІ” у 2016 році. Автор приміток та упорядник видання  В. Хоменко.

Хоча це вже й “затертий” вислів, але ж то правда: наш край багатий на талановитих людей. Зокрема й на поетів. Не деінде, а саме тут побачив світ Тарас Шевченко, український геній, національний Пророк. І, як сказав колись М.Рильський, немає жодного поета, котрий не зазнав би благотворного впливу Шевченкової поезії.

Збірник “Звенигора” репрезентує тих поетів, котрі народилися на Звенигородщині, або ж мають з нею творчі звязки.

На сторінках збірника твори Т.Шевченка. А.Кримського, Ф.Гаврильченка, поетів наступних поколінь: В.Дергача, М.Іванченка, Л.Кочугура, А.Самойленка, В.Кузьменко-Волошиної, О.Озірного, А.Савченка, В.Стрижиуса...

Книги Вадима Мицика

 Центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського отримала в дарунок від автора та упорядника, українського етнографа, журналіста, археолога, музеєзнавця Вадима Мицика книги “Незнищимість”, “Фольклористика Матвія Шестопала”, “Мудрі слова Матвія Шестопала”.

 У книзі “Незнищимість” зібрані публіцистичні статті, нариси Вадима Мицика про духовність народу, історичні події, потреби нашого часу. Вони сповнені любов’ю до України, вболіванням за її долю.

  Книги “Фольклористика Матвія Шестопала” та “Мудрі слова Матвія Шестопала” присвячені діяльності непохитного українського патріота Матвія Шестопала. Матвій Михайлович Шестопал  народився 7 листопада 1917 року у селі Мурзинці Звенигородського району - український письменник, журналіст, науковець, перекладач, викладач, доцент, в 1955-57 рр. декан факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук, автор наукових монографій, численних книг та статей. Сфера наукових інтересів: міжнародна журналістика, історія України, український фольклор. Відомі учні Матвія Шестопала: Вадим Крищенко, Вадим Мицик, Борис Олійник, Борис Рогоза, Микола Шудря, Василь Симоненко, Михайло Скорик, Вячеслав Чорновіл, Іван Білик, Микола Сом.

    Дякуємо Вадиму Федоровичу за подаровані книги, які гідно доповнять краєзнавний фонд нашої бібліотеки.

День Матері

Травень – місяць багатий на свята. Безумовно,  День Матері,   одне з самих зворушливих травневих свят, тому що кожен із нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що. 

День Матері традиційно святкують в Європі, в США, в країнах Азії. Ініціатором проведення цього свята була проста американка Анна Джервіс, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до свої передчасно померлої мами. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. 

В Україні День Матері офіційно відзначається у другу неділю травня, що визначено Указом Президента України від 10 травня 1999 року. Цікаво, що це свято відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов'ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.  

Працівники нашої бібліотеки підготовили до Дня Матері тематичний перегляд літератури      “Мати — берегиня роду .”

Немає жодного художника, письменника чи поета який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, "Пісня про матір" Бориса Олійника, оповідання «Мати» Олександра Довженка...

Книга - ювіляр

Вслухаюсь у минуле. Чую брязкіт шабель. У хвилях грив лопотить вітер. Ніби то я встаю також у дзвінких стременах. Для розмаху. А може то наші нащадки? Боронити себе. (М.Іванченко "Дума про Вільних Козаків")

У 2016 році виповнюється 15 років з часу написання та 10 років з часу видання книги Михайла Іванченка “Дума про Вільних Козаків”. 

Роман-хроніка створений на основі записів автора розповідей вільних козаків та досліджень документів. Змальовані події Української Революції 1917—1921 pоках, зокрема Вільне Козацтво, започатковане 1917 року у селі Гусаковому на Шевченковій Звенигородщині і поширене по всій Україні, яке прославилось боротьбою за самостійність України: антикайзерівським повстанням 1918 pоці, розгромом загонів більшовицького карателя Муравйова. Матеріали про маловідому донині формацію Вільного Козацтва проілюстровано фотографіями.  

Надзвичайно цікавою є й особистість автора,  українського письменника, сина сотника Вільного козацтва, багатолітнього політв’язня Михайла Іванченка, лауреата літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського та літературної премії ім. Василя Симоненка. Михайло Іванченко народився в Гусаковому на Звенигородщині 18 листопада 1923 року. Юнаком в часи німецької окупації Михайло Іванченко допомагав Похідній групі ОУН відкривати “Просвіту”. Перебував у арбайттаборі в Німеччині. Перші свої поезії опублікував у націоналістичних часописах. Розповсюджував літературу серед військовополонених. По війні під час служби в совєтській армії в 1947 році за антикомуністичні вірші був засуджений військовим трибуналом на 10 років полярних зон, де у штрафних таборах поневірявся разом з вояками УПА. Пізніше працював художником-оформлювачем. Захопившись краєзнавством та міфологією, видав свої науково-популярні книги “Дивосвіт прадавніх слов’ян”, “Таємниця нашої прадавнини”.  У роки незалежності побачили світ його збірки поезій "Полиновий квіт", "Бунчук вітрів", "Осіннє чересло", "Крицеве стремено". Михайло Іванченко — член Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, один з організаторів НРУ та «Просвіти» на Звенигородщині й часопису «Тарасове поле». Багато публікувався в часописах «Звенигора» та «Думка».  Роман-хроніку «Дума про Вільних козаків» 2006 року випустило у світ видавництво ім. Олени Теліги.  2008 року у видавництві «Відродження» побачили світ «Новели неволі». В 2010 році надрукована книжка «Остарбайтерський вир», а в 2012 році — «Сурма і меч». 

Виявив себе Михайло Іванченко і як художник.  Прекрасні роботи художника, виконані вже коли йому було далеко за 80, зокрема, портрети творців Вільного козацтва Никодима Смоктія, Семена Гризла та Грицька Іванченка. Став Михайло Іванченко одним із героїв фільму «Вільне козацтво» Національної телерадіокомпанії (2009). 

14 січня 2015 році на 92-му році життя Михайло Іванченко помер. Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр", у прощальному слові до Михайла Іванченка сказав:  " Дякуємо, дорогий батьку-отамане, за повернення історичної правди про боротьбу наших батьків і дідів за волю і долю нашого народу, за життя, прожите для України! "