Публічні бібліотеки Звенигородщини: нові реалії та перспективи.

17 лютого  на базі центральної районної  бібліотеки ім.Ю.С.Кримського  відбувся семінар бібліотечних працівників району та тему: «Публічні бібліотеки Звенигородщини: нові реалії та перспективи». 

Відкрила семінар директор ЦБС Добровольська Л.М., яка зупинилася на питаннях  децентралізації бібліотек в умовах створення ОТГ. Працівники сільських книгозбірень отримали рекомендації щодо організації мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах.

“Ефективність діяльності бібліотек: нові пріоритети, послуги та показники роботи” —  тема виступів заступник директора по роботі з дітьми Білан О. П. та методиста ЦРБ Лещенко О.І. 

Білан О.П. у своєму виступі розглянула питання індивідуального, групового і масового інформування користувачів в сучасних умовах, виставкової діяльності бібліотек, нових форм роботи з читачами — дітьми.

Консультації та методичні  поради працівникам сільських книгозбірень надала методист ЦРБ Лещенко О.І.

Завідуюча відділу обслуговування  ЦРБ Гаркавенко О.Л. зупинилася на питанні застосування інноваційних методів в обслуговуванні користувачів юнацького віку в  бібліотечних закладах.  

У рамках семінару відбулася зустріч з в.о. начальника Звенигородського бюро правової допомоги Бондарчук Н. В., під час якої  була надана юридична допомога та фахові консультації бібліотекарям району.

Засідання Звенигородських краєзнавців.

16 лютого в читальному залі центральної  районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського відбулося спільне засідання членів Звенигородської районної організації Національної спілки краєзнавців України, колективів районного краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка та центральної районної бібліотеки. Зібралися саме ті люди, які сьогодні роблять неоціненний вклад у вивчення і популяризацію історії рідного краю, дослідження історичних подій минулого. Говорили про наболіле, ділились здобутками та планами на майбутнє.

Крім того, на засіданні відбулася приємна подія. За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико - культурної спадщини місцеві краєзнавці Лячинський С.С. та Мицик В.Ф. отримали нагороди. Голова Звенигородської районної організації  краєзнавців  Бойко М.М. та член Національної спілки краєзнавців України Білецький Ф.Ф. вручили відзнаку  “Почесний краєзнавець України” Лячинському С.С., науковому співробітнику районного краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка.

Мицик В.Ф., заслужений працівник культури України, знаний журналіст, археолог, етнолог та краєзнавець, отримав грамоту Національної спілки краєзнавців України. 

Афганістан то біль і смуток, чиєсь обірване життя.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану. За  десять років, з 1979  до 1989 рік,  близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами. З афганської війни не повернулися і четверо звенигородчан це: Коновал Віктор Леонідович, Кравченко Валерій Олександрович, Титаренко Олег Миколайович та Хамко Василь Васильович. 

Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах, хто виконував інтернаціональний обов'язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих точках". 

15 лютого у Звенигородці  відбулося урочисте покладання вінків та квітів до  пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам та урочисті заходи, які проходили у Звенигородській школі мистецтв. Працівники центральної районної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського долучилися до цих заходів, зокрема, у фойє Звенигородської школи мистецтв було презентовано перегляд літератури та газетних матеріалів    “Пам’ять загиблим — шана живим”. 

Перегляд літератури був організований і на абонементі центральної районної бібліотеки.

Для учнів Звенигородської ЗОШ ім.Т.Г.Шевченка працівники бібліотеки Гаркавенко О.Л. та Мазира О.Я. підготували і провели урок мужності “Афганська війна: правда і міфи”. 

День всіх закоханих.

День Святого Валентина, Валентинів день чи День Закоханих — щорічне свято, яке припадає на  14 лютого.  У цей День усі ми не тільки очікуємо один від одного, але більш готуємо один одному  маленькі сюрпризи.  

Саме тому, з нагоди цього свята,  для наших відвідувачів   ми підготували виставку -інсталяцію “Подаруй своє серце читанню”, на якій представлені  поетичні та прозові твори сучасних  письменників про кохання. І хоч про кохання написано і сказано так багато, що здавалося б нічого нового вже сказати просто неможливо, ми надіємось, що наші читачі знайдуть для себе нечитані книги, які додадуть  яскравих барв повсякденному життю та подарують позитивні емоції . 

Тож вітаємо всіх з Днем Святого Валентина і запрошуємо на побачення до цікавих книжок! 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Журнал “Країна” №3 (356) від 26 січня 2017року.

У рубриці “Історія” читайте статтю “Якби пісня була державою, то Україна посіла би перше місце поміж народами”. Стаття присвячена історії створення Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця та її тріумфальним виступам у Західній Європі та Америці.

Олександр Кошиць: “Голосом святої чистоти і небесної художньої правди залунала наша пісня в широкому світі. Встала велика, могутня, життєтворна, як вічне Сонце. І перед нею, мов електричне світло перед Сонцем, згасло і потемніло, все штучне в мистецтві.”

Репертуар Української республіканської капели становили переважно народні пісні. Обов’язковий пункт програми  колядка “Щедрик”, яка потім стала різдвяним гімном  у США.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

“Історія України від діда Свирида”. Книга українського блогера, відомого в соціальній мережі Фейсбук під ім’ям «Свирид Опанасович». Книга істинно народна, написана на вимогу читачів дідового блогу. Писалася для людей та так, щоб читати її було і цікаво і пізнавально і весело. Художник Олексій Бондаренко та видавництво "Юстініан" також постаралися на славу. 

Книга не є науковим трактатом, і дід жодним чином не конкурує з професійними істориками. Водночас дідусь намагався писати так. щоб не осоромитися і перед вченими людьми. "Історія України від діда Свирида" написана у стилі, найбільшим наближенням за подібністю до якого є Всесвітня історія в обробці «Сатирикону». Однак, авторське викладення матеріалу відрізняється більш науковим ставленням до історичних деталей, глибиною аналізу причинно-наслідкових зв’язків, тому може використовуватися як достовірний варіант історичного матеріалу не тільки для всіх, хто просто цікавиться історією, а й для учнів і студентів. Особливістю авторського жанру є оживлення історичних героїв в форматі діалогів та залучення читачів до аналізу історичних подій. Том перший охоплює період від первісних людей і заселення території України до 1036року. Якщо книга сподобається читачам "Свирид Опанасович" обіцяє приступити до випуску другого тому, а можливо і третього, так по троху і до сучасності дойде.

Під Крутами пішли в безсмертя.

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. 

Битва тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва. Як така, битва не мала вирішального значення в перебігу військових дій, однак вона набула особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму загону української молоді, які загинули біля Крут. Під час поховання юнаків на Аскольдовій горі в Києві М.Грушевський назвав їх героями, Павло Тичина присвятив цьому героїчному вчинку свій вірш. Довгі роки історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній так і у вітчизняній історіографії. У 2006 році на місці битви встановили пам’ятник. 

Саме цій події було присвячено годину-реквієм “Під Крутами пішли в безсмертя”, яку працівники центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського провели для учнів міських шкіл та Звенигородського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів.   

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Голокост. Цього не можна забути...

Голокост - це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і   призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року.

У цей день, День скорботи і пам’яті, бібліотекар центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського О.Ю.Гаркавенко та голова правління Звенигородського товариства єврейської культури Л. Я.Браславський провели годину пам’яті у Звенигородському центрі підготовки та перепідготовки робітничих кадрів.

Л.Я.Браславський розповів учням про події на Звенигородщині в часи нацистської окупації. Про розстріли мирного населення і євреїв зокрема, також про вшанування пам’яті розстріляних.

О.Ю.Гаркавенко провела бібліографіний огляд літератури. Детально зупинилася на книзі А.Кузнєцова “Бабин яр”, яка є своєрідним пам’ятником одній з найстрашніших людських трагедій Другої світової війни.

Захід закінчився словами: “ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати..."

З пам’яттю про незабутнє.

День визволення м.Звенигородка від нацистських загарбників – особливий і пам'ятний день для звенигородчан, навіки вписаний у літопис Звенигородщини. 28 січня минає 73 роки, як війська 1 та 2 Українських фронтів, з'єднавшись у Звенигородці, звільнили місто від фашистської окупації, яка тривала два з половиною роки – з 29 липня 1941 року. За цей час було закатовано і розстріляно 5 тисяч мирних громадян. Розграбовано і спустошено всі промислові підприємства, вивезено колгоспну худобу, спалено школи, бібліотеки. Фашистська ніч розвіялася 28 січня 1944 року.
Саме цій події і був приурочений захід, який відбувся у центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського. У заході взяли участь: голова Звенигородської райдержадміністрації В.М.Довбуш, голова Звенигородської районної ради В.П.Кучер, заступник міського голови, учасник АТО С.С.Куліков, голова районної ради ветеранів П.Г.Уманець, голова міської ради ветеранів А.М.Мартиненко та хор ветеранів під керівництвом заслуженого працівника культури України П.О.Соломахи.

На заході присутні учнівська та студентська молодь,  громадськість міста.

Виступ Сергія Кулікова, заступника міського голови, учасника АТО.

Виступ хору ветеранів під керівництвом       Заслуженого працівника культури України                                       Соломахи П.О.

Виступи голови районної ради ветеранів Уманця П.Г.

та голови  міської ради ветеранів Мартиненко А.М.

Бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Мазира О.Я. проводить бібліографічний огляд літератури присвяченої подіям Другої світової війни.

Книжково-ілюстративна виставка оформлена у фойє бібліотеки.

Запрошуємо на захід.