Нас чарує нічний зорепад.
Аж горять чорнобривці та айстри.
Дня і ночі різкіші контрасти.
Плаче стиглими сливами сад.
З павутинок сплелася вуаль,
А підвіски – із грон винограду.
Прохолоди розкішну розраду
Дочекались. А літа нам жаль!
Осінь нову приміряла шаль –
До лиця їй убрАння барвисте
І вінок із кленового листя!
Грає коник - зелений скрипаль!
У красі розчинилась печаль!
Нінель НОВІКОВА
