Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вівтар,
Розквітне маком в золотій пшениці.
І тільки біль ніколи не мине
За тихий рай дитячого спокòю.
І мирне небо -- чисте й голубе,
Загоїть рани, та не нам з тобою...
І буде Київ. Вічний і новùй.
Повстане все, що в попелі згоріло.
Спечеться хліб -- святий і запашний.
І Бог воздасть. За все, що наболіло...
Людмила Галінська
