1 січня 2017 р.

Юрій Збанацький - знаний і незнаний.


Якщо оцінювати особистість за регаліями та займаними посадами, то в 19 років — директор школи, у 28 — командир одного з найбільших партизанських з’єднань, потім — керівник Київської міської організації Спілки письменників України, Герой Радянського Союзу, лауреат усіх найпрестижніших письменницьких премій Української РСР. Складається враження, що життєвий шлях Юрія Збанацького вистелений трояндами. Утім, коли  читаєш скупуваті архівні матеріали, мимоволі знаходиш і колючки: зраду колишнього колеги, лихоліття концтабору, наклеп, котрий уже в повоєнні часи ледь не призвів до ув’язнення, ”дружня розмова” з міністром внутрішніх справ ... Народився Юрій Збанацький 1 січня 1914 року в селі Борсуків Остерського повіту на Чернігівщині. Зовсім юним  почав писав оповідання, повісті, складав вірші... Навіть п’єси. Тоді ж у закутку душі зародилася мрія — стати письменником. А доля тим часом турботливо вела хлопця службовими сходинками: вчитель з сімнадцяти літ, а в дев’ятнадцять уже директор семирічки. Завідував райвідділом народної освіти, редагував районну газету. Коли почалася війна, поривався на фронт, та залишили в підпіллі, доручивши організувати в рідній області партизанський загін. Друкуватися Ю. Збанацький почав з 1944 р. У 1948 р. вийшла повість «Таємниця Соколиного бору», яка відразу ж принесла авто­рові славу й визнання. З цього часу розпочинається інтен­сивна літературна діяльність письменника. Повсюдне визнання здобули такі збірки творів Збанацького, як «На все життя» (1950), «Над Десною» (1951), «Старший брат» (1952), «Крилатий гонець», «Незабутнє» (1953), повісті «Лісова красуня», «Між добрими людьми» (1955), «Єдина», «Морська чайка» (1959), «Курилові острови» (1963), «Геро-подвія», «Курячий бог» (1966), романи «Малиной дзвін» (1958), «Сеспель» (1961), «Хвилі» (1967), «Кують зозулі» (1975), книги вибраних творів, зокрема твори в 4-х томах (1963) та багато інших.
У 1960 р. роман Збанацького «Малиновий дзвін» був від­значений премією імені М. Островського. В 1970 р. за роман «Хвилі» письменникові присуджена Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, а в 1975 р. роман «Кують зозулі» удо­стоєний літературної премії імені Лесі Українки. За повістями Збанацького «Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог» та іншими кіно­студія імені О. Довженка створила художні фільми.