5 жовтня 2020 р.

Небуденний талант. Богдан - Ігор Антонич.

5 жовтня народився Богдан-Ігор Антонич (1909-1937), український поет, прозаїк, перекладач. Перша збірка поезій Антонича - «Привітання життя», вийшла в 1931, коли авторові було 22 роки. Вихід у світ другої збірки «Три перстені» (1934)  співпала у часі з закінченням Львівського університету і показала творчі можливості поета. Саме ця збірка й зробила Антонича популярним,  У своїх творах поет використовує мотиви античності, міфологію поєднує з ідеями авангарду в поезії, цікавиться дописемними культурами. Розкриває тему релігії, поєднуючи язичництво і християнство. Яскравим прикладом літературознавці вважають вірш “Різдво”, що входить до збірки “Три перстені”, де провідним мотивом є таїнство різдвяного вечора. Протягом життя Богдан-Ігор Антонич займається літературознавчою діяльністю — пише рецензії, виступає з доповідями на літературознавчу тему, веде літературну хроніку в журналі “Дажбог”, публікує сатиричні фейлетони і пародії. На його лірику також вплинули і захоплення музикою і малювання. Після низки важких хвороб поет помер на 28-му році життя. Творчість автора довгий час вважалась забороненою і аполітичною. Його називали поетом-містиком. Посмертне визнання вірші Богдана-Ігоря Антонича отримали лише в 60-х роках ХХ ст серед української діаспори і згодом в Україні.