28 листопада 2019 р.

Зінаїда Тулуб: двадцять років на Голгофі.

28 листопада народилась українська письменниця, киянка Зінаїда Павлівна Тулуб. Славетна родина Тулубів багато зробила для свого міста та країни: дід – Олександр Данилович Тулуб, український педагог, громадський діяч; батько – Павло Олександрович Тулуб, журналіст, юрист, поет, перекладач та громадський діяч. Отже, донька аж ніяк не могла бути пересічною персоною. У 1913 році закінчила історико-філологічний факультет Київських Вищих жіночих курсів. По захисті дисертації була залишена при Київському університеті для підготовки до професури. У 1920-х роках працювала лектором у військових частинах, завідувала літературною частиною Київського фотокомітету. З 1926 року перебувала на творчій роботі. В 1934-1935 рр. виходить перший том її роману «Людолови» , а 1937 року– з’явився другий том.  З’являються десятки позитивних рецензій на цей роман.  А 4 липня1937 року письменницю заарештували, як багатьох тоді за сфабрикованим звинуваченням. 10 років покарання відбула повністю. Але варто було повернутися, як 1947 року, за ту ж саму неіснуючу провину – знову покарання у вигляді заслання в Казахстан, де прожила ще 9 років. Вивчила тамтешні звичаї, пісні, обряди. Другим її твором  став роман «В степу безкраїм за Уралом» про Тараса Шевченка. Так сталося, що Зінаїда Павлівна багато в чому повторила страждання героя свого роману. У засланні ЗінаїдаТулуб познайомилася зі старим казахом, який розповів, що коли він був «бала», тобто хлопчиком, бачив в Орську аскера (солдата) з України, якого звали Тарасом. Він був акином (поетом) і кобзарем. Це стало поштовхом до написання історичного роману, в якому казахська сюжетна лінія і шевченківська переплітаються, шевченківська лінія документально вивірена, всебічно виважена, продумана. "Цей твір можна було б жанрово віднести до історичного роману – хроніки" - писав М. Жулинський. 
Із заслання Зінаїда Павлівна Тулуб повернулася  в 1957 році, коли її було вже 67 , видала роман про Шевченка «В степу безкраїм за Уралом» і спогади «Моє життя». Після всього пережитого, її організм не витримав і 26 вересня 1964 року Зінаїда Тулуб покинула "цей нужденний і несправедливий світ".