5 квітня 2021 р.

Людина, яка змогла стати вільною. (До дня народження Олеся Гончара)

 3 квітня день народження Олеся Гончара - українського письменника, літературного критика, громадського діяча, лауреата численних премій і нагород, першого Шевченківського лауреата в галузі літератури, Героя України. У середині 1960-х років Олесь Гончар став одним з ініціаторів увічнення історії українського козацтва, зокрема спорудження Державного заповідника на острові Хортиця. Одним з перших він заявив про катастрофічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, звинувативши в цьому існуючу політичну систему. В умовах національно-культурного відродження 1980–початку 1990 років підтримував створення товариства шанувальників української мови та Народного руху України, очолив Добродійний фонд відбудови Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Під час революції на граніті у 1990 р. серед протестуючої молоді була онука О. Гончара - Леся. Олесь Гончар прийшов до Верховної Ради і висловив свою підтримку студентам. "Вчора я відвідав табір, де голодують студенти. В цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках я впізнав нашу молодість. Вимоги голодуючих студентів я вважаю цілком справедливими". Щоб висловити свою солідарність з протестувальниками Олесь Гончар написав заяву про вихід з комуністичної партії, до якої вступив на фронті. У суспільстві Олесь Гончар заслужив славу людини моральної й совісної.  У щоденнику він залишив запис "Січовик заповідав класти в могилу - під голову - сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: "Тронку", "Собор" і "Зорю". Міжнародний біографічний центр у Кембріджі визнав О.Гончара "Всесвітнім інтелектуалом 1992-1993 років". Роман "Собор" Олеся Гончара подавали на Нобелівську премію.