5 грудня 2016 р.

Григір Тютюнник. (До 85 річниці від дня народження)



Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. Уже відтоді поступово формувались характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: постійне невдоволення собою, наполегливі пошуки точного слова — найпотрібнішого, найвиразнішого, — тривале обдумування кожного твору. 
Перша зустріч письменника з читачем (за підписом «Григорий Тютюнник-Ташанский») — оповідання «В сутінки» .
Після закінчення Харківського університету (1962) Г. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В 1963 — 1964 pp. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання.
Зацікавившись кінематографом, Григір Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, — створює літературний сценарій за романом Г. Тютюнника «Вир», рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.
1966p. вийшла перша його книжка «Зав'язь». «Зав'язь» була однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Г. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді.
Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина, М. Горького , І. Соколова-Микитова та ін.
У 1980 році  Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки . В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».
Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.
1989р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Книги Григора Тютюнника, які ви можете взяти у  бібліотеках нашої системи:

Тютюнник, Григір Михайлович
  Вогник далеко в степу  [Текст] /Г.Тютюнник. - К:Веселка, 1979.- 182с.

Тютюнник, Григір Михайлович
  Зав’язь  [Текст: Оповідання] /Г.Тютюнник. - К:Молодь, 1966.- 158с.

Тютюнник, Григір Михайлович
   Климко [Текст] /: Казки, оповідання, повісті/Г.Тютюнник. - К:Веселка, 1981.- 189с.:іл.

Тютюнник, Григір Михайлович
   Коріння [Текст]:Оповідання /Г.Тютюнник. - К:Дніпро, 1978.- 294с.

Тютюнник, Григір Михайлович
   Степова казка [Текст]:Казки та оповідання /Г.Тютюнник. - К:Веселка,2008.- 96с:іл..